|
|||
| |||
|
|||
|
В цій статті ви дізнаєтесь про історію універсальної синтезаторної платформи від Native Instruments, яка підтримує всю екосистему NI з 1996 року – зі слів її творців та розробників. Від Radiohead і Flaming Lips до Merzbow і Haxan Cloak – талановиті музиканти у найрізноманітніших жанрах вже більше двох десятиліть розширюють рамки своєї творчості, будуючи інструменти, треки і навіть цілу кар’єру на REAKTOR. Однак чітко визначити, що ж являє собою REAKTOR, не так вже й просто. Залежно від того, кого ви запитаєте, ви отримаєте різні відповіді, що це – модульний синтезатор, середовище програмування, ціла студія або просто зручна обгортка для кількох улюблених синтезаторів та ефектів. Насправді REAKTOR може все з переліченого та багато ще чого іншого. Він є прямим нащадком першого продукту NI. Він також є платформою, на базі якої побудовані такі синтезатори, як RAZOR і MONARK, та середовищем, в якому було створено прототипи різних інструментів – від MASSIVE до TRAKTOR . А ще REAKTOR є серцем широкої спільноти користувачів, яка вже створила тисячі унікальних інструментів, ефектів та засобів, багато з яких доступні для безкоштовного завантаження.  Перше поколінняІсторія REAKTOR, як, власне, і всієї компанії Native Instruments, починається у 1993 році зі Стефана Шмітта та його друга, програміста-самоучки Фолькера Гінца.«На попередній своїй роботі я керував розробкою користувацького інтерфейсу та програмного забезпечення для цифрових мікшерних консолей і хотів сам займатися програмним забезпеченням у майбутньому, але у мене не було ні досвіду, ні відповідної освіти. Мені потрібен був партнер, і це був Фолькер», – розповідає Шмітт.
Спочатку ця парочка планувала створення власних мікшерних консолей, але, маючи досвід роботи з клавішними інструментами, Стефан більше зацікавило створення звуків, а не в їх запис:«З акустичними інструментами завжди приємно мати справу, це окремий світ, але що мене справді захоплювало – так це створення звуків від самого початку, від найпершого коливання, коли осцилятор починає генерувати форму хвилі. І я захопився ідеєю, що комп’ютери є практично у всіх, і ви вже можете використовувати їх, як пристрій для звукозапису чи секвенсер, але чому б не використати їх як музичний інструмент?»
Хоча Стефан захоплювався деякими цифровими синтезаторами того часу (його фаворитом був Yamaha DX7), він був незадоволений індустрією в цілому, в а саме відсутністю цікавих ідей від відомих виробників та надмірно високими витратами на розробку, які заважали новим компаніям розвивати альтернативний підхід. Саме це й мало змінитися. «Вже у середині 90-х років стало очевидним, що процесорні потужності звичайних комп’ютерів стали достатніми для створення аудіо в режимі реального часу, – згадує Шмітт. – І я захопився ідеєю, що комп’ютери є практично у всіх, і ви вже можете використовувати їх, як пристрій для звукозапису чи секвенсер, але чому б не використати їх як музичний інструмент?»
Отже, Стефан і Фолькер взялися за роботу над програмним синтезатором GENERATOR, який і став попередником REAKTOR. Як інженер, Стефан бажав безпосередньо контролювати кожен аспект звучання інструмента, тому він обрав “радикально модульну” концепцію, яка залишається в основі цієї платформи і нині.«Я вирішив надати користувачеві повний доступ до кожної деталі обробки сигналу та кожної деталі інтерфейсу, – каже він. – Отже, GENERATOR був не просто інструментом, він був радше засобом для створення інструментів»
Робоча версія GENERATOR вийшла до виставки Musikmesse у Франкфурті 1996 року та привернула до себе увагу музикантів. Зрештою, це був перший у світі модульний поліфонічний програмний синтезатор, який працював у реальному часі. Це був прорив. Промінь атрактораОтримавши схвальні відгуки від преси, пара розробників залучила до своєї молодої компанії Native Instruments кілька однодумців – бізнесменів і музикантів, у тому числі експерта з апаратної емуляції Майкла Курца, розробника і майбутнього фінансового директора Лоренца Гейне та Бернда Роґґендорфа, який пізніше став співзасновном Ableton. Останній привів у компанію майбутнього генерального директора Деніеля Хавера.Приблизно в цей час у Москві на потенціал GENERATOR звернув увагу ще один майбутній співробітник NI Вадим Завалішин, який став прикладним архітектором додатків Reaktor. «Апаратні синтезатори тоді були рідкісними та дорогими, – розповідає Вадим, – а GENERATOR привернув мою увагу своєю гнучкістю та продуктивністю, і я подумав, що його можна було зробити набагато ефективнішим».
Вадим взяв все у свої руки і створив Sync Modular – платформу, яка виглядала і звучала як GENERATOR, але працювала ефективніше та була ще гнучкішою завдяки вбудованому компілятору. Стефан вирішив відвідати Вадима в Росії та запросив його працювати в NI, де він займався розробкою надзвичайно ефективного рівня програмування Core REAKTOR, представленого з REAKTOR 5. В цій відео сесії Вадим сам чудово розповідає про роботу з Core.Ще однією ключовою фігурою в NI став майбутній технологічний директор компанії Мате Ґаліч, кельнський діджей і телеведучий, увагу якого також привернув GENERATOR. «Я не спав близько 30 годин, працюючи за комп’ютером, – згадує Мате. – У той час я був просто одержимий синтезом звуку. І коли в нічному маренні я побачив на сайті табличку “Ми шукаємо вас”, я прочитав анкету і подумав, що вони шукають саме мене! Через кілька тижнів я був у Берліні і залишаюсь в компанії NI вже 21 рік.»
«Генератор можна назвати інструментом, – продовжує Ґаліч, – але я б назвав це радше платформою. Адже як користувач, ви можете створювати власні звуки, за допомогою патчингу модулів, дуже схожих на ті, з яких складаються синтезатори Eurorack. Вперше це стало можливим лише з таким софтом, як GENERATOR, що пізніше перетворився на REAKTOR.»
 REAKTOR стає ядернимЧому змінилась назва? Спочатку GENERATOR був суто платформою синтезу. Потім Ґерхард Белес, який працював у NI до того, як став співзасновником Ableton, підняв ідею додавання семплерних модулів, зокрема гранульованих. Це стало окремим продуктом під назвою TRANSFORMATOR.«Незабаром ми прийшли до висновку, що TRANSFORMATOR потрібно об’єднати з GENERATOR, так і з’явився REAKTOR, – каже Стефан. – це був повний пакет, що мав на борту і синтезатор, і семплер. Я думаю, що назва “REAKTOR” частково передавала цей хаос».
Хоча сьогодні REAKTOR є одним із найбільш захоплюючих продуктів для дизайнерів звуку, Стефан згадує, що на початку його було важко продати:«По суті, це той самий REAKTOR, який ви знаєте досі, і який ви можете знайти в Komplete», – додає Мате. – Це найстаріший продукт у всесвіті Native Instruments – можна сказати, що вся наша компанія побудована довкола GENERATOR/REAKTOR». «У лінійці Native Instruments є не так вже й багато продуктів, які не були створені в REAKTOR, – пояснює Стефан. – Наш відділ розробки, зокрема Майкл Курц, використовував REAKTOR для створення таких продуктів, як Pro-5, Pro-53, орган B3, FM7 і пізніше FM8. REAKTOR – це середовище, де ви можете зручно з’єднувати блоки замість марудного написання рядків коду. А ще ви можете все змінити, не чекаючи на запуск компілятора, і одразу почути результат. Коли ви малюєте з’єднувальний дріт, ви чуєте результат. Все дуже швидко». «Люди не знали, чого очікувати від GENERATOR, вони хотіли знати, чи може ця штука звучати як міні-Moog чи 303, їм був потрібний референс, а нам потрібно було переконати клієнтів у якості звуку та невеликій затримці. Від самого початку у мене не було наміру щось емулювати, тому нам довелося почекати і довести свою унікальність».
Хоча сам REAKTOR залишається вірним оригінальному баченню Стефана і Фолькера, багато чого було додано в нього за ці довгі роки роки. З випуском REAKTOR 2.0 у 1999 році була додана підтримка Mac. У 2001 році в REAKTOR 3.0 повністю оновився його зовнішній вигляд, вдосконалився аудіо двигун, а також додалися кілька нових модулів для синтезу та семплів. У версії 4.0 були додані нові інструменти для налаштування ансамблів, вигляди A і B, які є й сьогодні, а також несподіване повернення до низькотехнологічного методу захисту від копіювання, який передбачав просвердлювання точно розміщених отворів у компакт-диску. «Коли вас не лякає написання текстового коду, ви можете досить швидко почати свою творчу роботу».
У 2005 році REAKTOR 5.0 започаткував нову еру створення та налаштування ансамблів. З’явилась можливість створювати нові модулі за допомогою Core із зручною бібліотекою комірок для початку роботи. Мартійн Цвартєс був одним із перших, хто розробив бібліотеки макросів, ефектів та інструментів на основі Core, такі як Steampipe, Spacedrone, SpaceMaster та різноманітні ефекти TRAKTOR. Пізніше в середовищі Core працювали Ерік “Errorsmith” Віґанд (його синтезатор RAZOR став першим інструментом на основі Core) Майк “MASSIVE” Даліот, Джеймс Волкер-Голл, Lazyfish та інші відомі діячі в історії інструментального дизайну REAKTOR.В REAKTOR 6, який вперше з’явився у 2016 році, була заново переосмислена модульна філософія REAKTOR. Надихнувшись зростаючою сценою модулів Eurorack, NI випустили Blocks – прості у використанні модулі апаратних синтезаторів, які можна було патчити разом і грати на них в інтуїтивно зрозумілий спосіб. Починаючи з версії 6.3 ці модулі можна було з’єднувати разом за допомогою віртуальних кабелів безпосередньо на передній панелі. Мабуть, найсуттєвіші за останні роки зміни відбулись з оновленням 6.2, яке відкрило платформу REAKTOR для сторонніх розробників, включаючи нові інструменти від Twisted Tools, Heavyocity, Blinksonic і Tonsturm. Ще одним розробником, який офіційно увійшов до екосистеми REAKTOR, став Тім Екзіл – продюсер, технолог і плідний конструктор REAKTOR, який створив THE MOUTH, THE FINGER та FLESH, інструменти, що стали справжньою класикою REAKTOR. «REAKTOR справді потужний, тому що він базується на нодах, або вузлах, – каже Тім, який зараз працює над своїм новим проєктом Endless. – Все дуже просто. Коли вас не лякає написання текстового коду, ви можете досить швидко почати свою творчу роботу. Ви просто підключаєте осцилятор до фільтра, підключаєте VCA до одного з них і миттєво отримуєте синтезатор, на якому вже можна грати».
|
| |
| |
| Copyright © realmusic, 2019 |